вторинний

-а, -е, книжн.

1) Який становить другий етап у розвитку чого-небудь або другий ступінь за складом, складністю. || Який є доповненням, додатком до першого. Вторинне обмотування. || Який залежить від чогось, є наслідком чого-небудь.

••

Втори́нна за́йнятість — зайнятість, яка виникає додатково до основної роботи, робота за сумісництвом.

Втори́нна іпоте́ка — повторно використовувана іпотечна застава.

Втори́нна коту́шка трансформа́тора — котушка, з якої отримують (знімають) трансформовану (збільшену або зменшену) силу струму або напругу.

Втори́нний бойко́т — заклик профспілки до відмови від придбання чи використання товарів, вироблених працівниками, що входять до інших профспілкових об'єднань.

Втори́нний докуме́нт — документ, що є результатом аналітико-синтетичної та іншої переробки одного або кількох документів.

Втори́нний ри́нок ці́нних папе́рів — ринок, на якому знаходяться в обігу цінні папери після первісного розміщення.

Втори́нні енергети́чні ресу́рси — енергетичний потенціал продукції, відходів, який утворюється в технологічних агрегатах і може бути частково або повністю використаний для енергопостачання інших агрегатів.

2) рідко. Неголовний, другорядний, побічний.